ЩОБ ЇХ ЖЕРТОВНІСТЬ НЕ БУЛА МАРНОЮ
Пам'ять чотирьох полеглих захисників України – учнів Затишанського закладу загальної середньої освіти – увіковічнили сьогодні на меморіальних табличках. Урочистий захід з нагоди відкриття гранітних дошок відбувся за участі рідних та близьких наших загиблих воїнів, працівників селищної ради, Будинку культури, колективу навчального закладу та звичайних жителів Затишшя.
Відтепер портрети Сергія Олексійовича Гоцуленка, Олександра Сергійовича Чайковського, Олександра Володимировича Цуканова та Віталія Романовича Палія щодня зустрічатимуть і проводжатимуть дорослих та дітей. Вони нагадуватимуть кожному з нас, що війна триває і найкращий цвіт нації платить за перемогу найвищу ціну – віддає своє життя.
Скільки б часу не минуло, не зітруться імена тих, хто не повернувся з війни: 18 березня 2022 року, внаслідок ракетного обстрілу російськими ворожими військами, на Миколаївщині загинув наш земляк, захисник нашої держави та просто мужня, хоробра людина Сергій Олексійович ГОЦУЛЕНКО.
Народився Сергій Олексійович 29 серпня 1973 року в селі Весела Балка. Навчався в Дружелюбівській школі. У 1990 році закінчив Затишанський навчальний заклад та вступив до військового училища в місті Благовіщенськ. А після розпаду Радянського Союзу, перевівся на навчання до Одеського військового закладу. Отримавши диплом, повернувся до рідного селища, служив у лавах прикордонників. У 2015 році зі зброєю в руках став на захист української землі в зоні проведення АТО.
Ще один відважний учень школи – Олександр Сергійович ЧАЙКОВСЬКИЙ, народився 19 червня 1989 року в с. Гедеримове, закінчив 9 класів Затишанського закладу загальної середньої освіти, працював зварювальником в Одесі, а потім – у фермерському господарстві «Роксолана». З початком війни був мобілізований до Збройних сил України. Після військових навчань його направили до Донецької області. Був стрільцем третьої стрілецької роти однієї з військових частин. Поклав своє молоде життя за Україну на Донеччині 22 квітня 2023 року.
Страшна війна без жалю забрала життя нашого захисника – Олександра Володимировича ЦУКАНОВА. Народився він 1 вересня 1991 року в селищі Затишшя. Навчався в місцевій школі, закінчив курси водія, трудився водієм на різних посадах, був на заробітках за кордоном. Загинув 21 червня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Левадне Пологівського району Запорізької області. Він був сапером інженерно-саперного взводу механізованого батальйону.
Боляче, коли цей світ покидають найкращі, найдостойніші представники нашої громади, такі, як Віталій Романович ПАЛІЙ. Народився 6 травня 1982 року в селищі Затишшя. Після закінчення школи навчався в Одеському залізничному технікумі. Довгий час працював на залізниці. На війну Віталій пішов добровольцем і до останнього подиху робив свій внесок у Перемогу. Він був старшим солдатом, стрільцем першої стрілецької роти. Його життя обірвалося 13 грудня 2023 року в районі населеного пункту Кринки Херсонської області.
Всі загиблі земляки мріяли і любили, будували плани на майбутнє, але підла смерть, яку сіє на українській землі країна-терорист, вирвала їх з люблячих родин. Вічна слава і пам'ять нашим полеглим захисникам!
Учасники зібрання вшанували Хвилиною мовчання всіх загиблих воїнів, а настоятель місцевого храму отець Сергій провів чин освячення меморіальних табличок.
Надзвичайно хвилюючим, щемливим і зі сльозами на очах був момент покладання квітів до гранітних дошок з портретами наших полеглих захисників. Рідні, близькі, знайомі та друзі низько вклонялися перед пам’яттю воїнів і подумки помолилися за їх світлі душі.
Символічно у височінь здійнялися жовто-блакитні повітряні кульки, які понесли в небеса паперових пташок – душі наших воїнів. Тож ніколи не забуваймо про відважних земляків, які допомагають нам тримати прапор свободи, робімо все, щоб їхня жертовність не була марною.
