ЦІНОЮ ВЛАСНОГО ЖИТТЯ
Сьогодні був неймовірно важкий день – ми попрощалися з дуже молодим захисником України, 20-річним жителем села Торосове Андрієм Михайловичем Табором.
Колектив селищної ради на чолі з головою громади Геннадієм Миколайовичем Топольницьким, разом з іншими затишанами, «живим коридором», стоячи на колінах, проводжав траурний кортеж від в’їзду в селище Затишшя і по вулиці Садовій.
Вже в самому Торосовому, від залізничного переїзду, Андрія зустрічали односельці – з прапорами та квітами в руках і сльозами на очах.
Після заупокійної служби, яку відправив у батьківському подвір’ї настоятель Затишанського храму отець Сергій, всі вирушили до кладовища. Тут зворушливу промову виголосила староста Торосівського старостинського округу Марія Петрівна Кущенко:
«Дорогі односельчани, ще один гіркий, болісний день додався до життя нашого села. Ми знову схиляємо голови у глибокій скорботі і проводжаємо в останню дорогу нашого такого ще молодого Героя – Андрія Михайловича Табора. Народився він 13 серпня 2003 року. Ще малою дитиною залишився без матері. І як би добре не відносилися до нього рідні і близькі, йому завжди не вистачало материнської любові і ласки. Після закінчення Торосівського навчально-виховного комплексу Андрій продовжив навчання у Крижопільському професійному ліцеї, де опанував фах маляра-штукатура. Зовсім недовго трудився на різних роботах в Одесі. А 28 липня 2023 року добровільно, за покликом серця, підписав контракт і став на захист України.
Він був матросом, старшим навідником гранатометного взводу роти вогневої підтримки Другого батальйону морської піхоти. Загинув 20 грудня 2023 року під час виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Кринки Херсонської області.
Андрій був надзвичайно позитивною людиною – постійно з усмішкою на вустах та жартами. Він був добрий, щирий, щедрий, завжди готовий прийти на допомогу.
Сьогодні з Андрієм прощається його батько і старший брат, всі рідні, близькі, друзі. Прощається все село. Тільки мама зустрічає свого сина на небесах і пригорне до себе руками-крилами.
На землі залишаються прапори, а журавлики і соколи відлітають у небо, несучи на крилах свої мрії і плани. Іще один журавлик, Андрій Табор, відлетів від нас. Він пішов не просто, він боровся за своє життя, за нас із вами і за нашу Україну».
Начальник Першого відділу Роздільнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Євген Павлович Дзюбинський у своїй промові висловив щиру вдячність батькам, вчителям та всій громаді за виховання справжнього патріота своєї Батьківщини. Від імені Президента України, стоячи на коліні, він також передав батькові жовто-блакитний прапор нашої рідної Держави, яку захищав Андрій Табор і за яку віддав своє таке молоде життя.
Під залпи пострілів Почесної варти військовослужбовців труну з тілом нашого захисника опустили до могили. Розпачливий крик родичів ятрив серце і душу…
Вічна пам'ять тобі, Андрійку! Твоє світле ім’я увійде в історію нашого краю! Тебе згадуватимуть і дякуватимуть всі прийдешні покоління українців, яких ти захищав ціною власного життя.
