БОЛЮЧА ВТРАТА ДЛЯ ГРОМАДИ
Клята війна забрала життя ще одного жителя селища Затишшя – в бою за Україну загинув 41-річний Віталій Романович Палій.
Він був старшим солдатом, стрільцем Першої стрілецької роти. Його життя обірвалося 13 грудня в районі населеного пункту Кринки Херсонської області.
Затишани приголомшені цією страшною звісткою… Боляче, коли цей світ покидають найкращі, найдостойніші представники нашої громади. Адже всі однокласники і знайомі говорять про Віталія лише хороші слова. Він був добрим, чуйним, компанійським, завжди готовим прийти на допомогу товаришам. Це людина-душа, яких так мало сьогодні…
Народився Віталій Романович 6 травня 1982 року у селищі Затишшя. Після закінчення школи навчався в Одеському залізничному технікумі. Довгий час працював на залізниці.
На війну пішов добровольцем. Мобілізований з 27 березня 2022 року і до останнього подиху робив свій внесок у Перемогу.
У неділю, 17 грудня, жителі Затишанської громади попрощалися із Віталієм Романовичем Палієм.
Люди стоячи на колінах зустрічали жалобний кортеж, а тужлива мелодія пісні «Плине кача», що лунала від Будинку культури, ятрила душу і серце.
Того дня він востаннє побував біля батьківського дому та у власному будинку, де проживав із родиною.
Після заупокійної служби, яку провів настоятель місцевого храму отець Сергій, процесія рушила до нового кладовища у селищі Затишшя. Всю дорогу загиблого бійця несли на ношах військовослужбовці.
На цвинтарі прощальні промови виголосили представники центру комплектування та місцевої влади.
Поховали нашого відважного воїна-добровольця з усіма військовими почестями.
Спи спокійно, земляче! Світле ім’я Віталія Романовича Палія назавжди увійшло в історію нашого селища та держави як взірець для наслідування та приклад вірного служіння Україні.
В ці важкі скорботні дні висловлюємо щирі співчуття родині Паліїв, усім рідним, близьким та побратимам Віталія. Важко знайти слова втіхи для згорьованих батька Романа Степановича, матері Лариси Анатоліївни, молодшого брата Романа, дружини Інни, 18-річного сина Максима та 14-літньої дочки Аріни. Залишається лише молитися Богу, щоб дав сили пережити цю страшну і непоправну втрату.
Вічна пам'ять захиснику, який віддав своє життя за Україну!
