ПРИКЛАД ХОРОБРОСТІ ТА ВІДВАГИ
Чорна звістка прилетіла до Затишанської громади – від отриманих на війні поранень у шпиталі помер житель села Перехрестове В’ячеслав Олександрович Губернатор.
Йому назавжди 30 років…
Народився В’ячеслав 12 лютого 1993 року в селі Перехрестове. Після закінчення школи навчався в одному з Одеських училищ, потім проходив строкову службу. Працював зварювальником.
З початком повномасштабного вторгнення разом з групою односельців самостійно прийшов до військового комісаріату. І з перших днів війни був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у званні головного сержанта 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти, захищаючи південні рубежі нашої держави.
20 листопада цього року отримав важкі поранення голови, був евакуйований до військового шпиталю, прооперований, але 28-го числа його життя обірвалося.
У В’ячеслава залишилися батьки, дружина, тримісячна донечка та сестра.
В Перехрестовому про чоловіка залишилася тільки хороша згадка. Добрий, чесний, поступливий, дружелюбний – саме таким він залишиться в серцях людей.
2 грудня відбулося прощання із загиблим захисником.
Щоб провести його в останню дорогу, зібралося все село. Також приїхали представники Затишанської селищної ради на чолі з Геннадієм Топольницьким, командир підрозділу, де служив наш воїн, та численні військові.
Зранку траурний кортеж зустрічали «живим» коридором – вся дорога від в'їзду в Перехрестове аж до домівки родини Губернаторів була встелена осінніми квітами.
Після невеликої заупокійної служби, яку в батьківському домі В'ячеслава відправив місцевий священик отець Володимир, процесія рушила до храму. Саме тут відбулося відспівування загиблого воїна.
Вже на кладовищі прощальні промови виголосили військовий комісар Олександр Морозюк та староста Перехрестівського старостинського округу Василь Грекуляк.
Вони сказали про В'ячеслава Губернатора найтепліші слова, адже він справді був дуже добрим, щирим, відкритим – хорошим сином, люблячим чоловіком, турботливим батьком своєї тримісячної донечки, вірним другом і відважним побратимом.
Плаче природа густим туманом за загиблим військовим, плаче родина у величезному і непоправному горі, плачуть друзі і товариші по зброї. Бо не стало прекрасної людини та відданого патріота, який поклав своє життя у боротьбі за Україну.
Поховали В'ячеслава Губернатора поряд з могилами полеглих на війні односельців Михайлом Бойком та Олександром Васильєвим. Усі втрьох стали Небесними Ангелами-охоронцями.
Вічна їм пам'ять! Імена наших захисників назавжди вписані в історію як приклад відваги і вірного служіння українському народові. Вони показали нам приклад хоробрості, чесно й до кінця виконавши свій обов’язок воїна і громадянина.
