СЕЛО ЗБІДНІЛО НА ЩЕ ОДНУ ХОРОШУ ЛЮДИНУ
Вчора був надзвичайно важкий день – ми попрощалися із загиблим воїном Сергієм Михайловичем Абрамовим. Сотні людей прийшли висловити йому свою вдячність за мужність та схилити голови у глибокій скорботі.
«Живий» коридор вишикувався ще від села Загір’я. Люди за покликом серця вийшли на центральну вулицю і, стоячи на колінах, проводжали траурний кортеж. Чимало людей встелили квітами останній шлях Сергія і в селищі Затишшя. А вже в Торосовому зібралося все село – «живий» коридор стояв від залізничного переїзду до рідної домівки загиблого військового. І старі і малі зі сльозами на очах зустрічали свого односельця.
Після заупокійної служби, яку здійснив отець Сергій, велелюдна процесія рушила до кладовища. Домовину з тілом нашого захисника пронесли майже через все село – Сергій Абрамов востаннє побував у всіх місцях, де зростав, навчався і проводив час із друзями. За розповідями місцевих, у нього справді було дуже багато товаришів і всі вони приїхали з різних куточків, щоб провести в останню дорогу свого найкращого друга та побратима.
«Ніщо так не об’єднує людей, як біда, – сказала в прощальній промові на кладовищі староста села Марія Петрівна Кущенко. – Сьогодні вона у всіх нас одна – це страшна і проклята війна, яка забирає найкращих людей. На жаль, дуже коротким було життя нашого Сергія Абрамова. Він був дуже доброю і світлою людиною, хорошим братом, племінником, дядьком, вірним другом. За ним ніколи не заплачуть батьки, бо їх у хлопця нема. Але він залишиться у спогадах всіх рідних та близьких, у пам’яті жителів нашого села, яке збідніло на ще одну хорошу людину».
В ці важкі дні ми сумуємо разом з родиною, друзями та побратимами нашого воїна. Царство Небесне воїну, який поповнив ряди Янголів-охоронців нашої громади. Вічна пам'ять і слава Сергію, який захищав кожного з нас і віддав своє молоде життя.
