ПОПРОЩАЛИСЯ ІЗ ЗАГИБЛИМ ВОЇНОМ
В Перехрестовім знову біда,
Село свого Героя ховає.
Вже не буде від тебе дзвінка,
Бо тебе вже між нами немає.
Вже не ступиш на рідний поріг…
Мамин дім тебе бачив востаннє.
За майбутнє ти наше поліг,
Ми вклонились тобі на прощання.
Плачуть всі: і дорослі, й малі,
Туга й жаль нам серця розриває.
Горе нам, горе нашій землі!
Війна кращих синів забирає.
Ти далеко. Вже десь в висоті.
Добрим воїном будеш у Бога.
Слава, Саша, навіки тобі!
Жаль, коротка життєва дорога.
Ці зворушливі віршовані рядки прочитав сьогодні на кладовищі директор Перехрестівського Будинку культури Юрій Стрельбицький.
Вони викликали невимовний душевний біль і сльози у всіх, хто прийшов провести в останню дорогу нашого загиблого захисника Олександра Васильєва. Вони здійняли розпачливий крик матері та всіх рідних, які втратили надійну опору і підтримку.
Справді, нинішня війна забирає найкращих – тих, хто ще не все встиг у своєму житті, недолюбив, недосказав…
Сьогодні наш воїн Олександр востаннє був у домівці своєї матері. Звідти його шлях проліг до місцевого храму, де отець Володимир здійснив заупокійну службу.
До місця вічного спочинку його пронесли стежкою, що веде від храму до кладовища. Це зовсім поруч із храмом, зовсім близько до Бога. І майже пліч-о-пліч із загиблим у минулому році односельцем, сусідом Михайлом Бойком. Їх розділяє всього одна могила.
Спіть спокійно, хлопці… Нехай світлий спомин про Захисників України, які віддали своє життя за свободу і незалежність нашої держави, завжди живе в серцях всіх людей. Вічна Вам пам'ять, а рідним – сил та витримки пережити таке велике горе.
