СТАВ ЩЕ ОДНИМ ЗАХИСНИКОМ НА НЕБЕСАХ
Плаче природа літнім дощем, не висихають сльози українських жінок та дітей, побиваючись у горі за воїнами, яких забрала війна. Жахливі звістки приходять то в одну, то в іншу родину, руйнуючи життя і мирні плани рідних та близьких людей.
Сьогодні Затишанська громада знову зустріла загиблого військовослужбовця – жителя селища Затишшя Олександра Володимировича Цуканова.
Встелена квітами дорога, державні прапори та «живий коридор» навіювали смуток і невимовний жаль від того, що війна забирає молодих і дужих хлопців. Попереду в них мало б бути довге життя з реалізацією всіх мрій та планів. Та не судилося…
Попрощатися із Сашком прийшли представники влади і військовослужбовці, односельці та безліч друзів.
За розповідями односельців та вчителів, які знали Олександра, наш відважний воїн був надзвичайно ввічливим, світлим і добрим хлопцем. Він старанно навчався у школі, мав дуже багато товаришів. Його безвідмовність, відповідальність, порядність і життєрадісність притягували до себе таких самих позитивних та легких на підйом людей. Сашко мав безліч найкращих людських чеснот, завжди приходив на допомогу своїм друзям та близьким. Саме таким він і залишиться в пам’яті всіх, хто його знав та любив.
Велелюдним зібранням ми провели Олександра Цуканова в останню дорогу. Прощальні промови на кладовищі, коротка проповідь місцевого священика отця Сергія, три залпи холостими патронами в небо… Спи спокійно, солдате… Ти став ще одним захисником і янголом-охоронцем на Небесах.
Молімося за світлу душу Олександра і пам'ятаймо про його земне життя, яке він віддав за нас.
