Затишанська громада
Одеська область, Роздільнянський район

БУВ ДОБРИМ, РОБОТЯЩИМ, ДБАЙЛИВИМ…

Дата: 18.05.2023 16:21
Кількість переглядів: 161

Знову сумна звістка надійшла до Затишанської громади – на війні загинув наш земляк, уродженець села Торосове Віталій Миколайович Пуя.

Він став на захист України ще у 2014 році, служив у найгарячіших точках Донецької області. Маючи досвід участі у бойових діях, з початком повномасштабного вторгнення з новими силами взяв до рук зброю. Був головним сержантом – командиром інженерно-саперного відділення.

Загинув 14 травня поблизу села Первомайське Донецької області під час виконання обов’язків військової служби.

Внаслідок артилерійського обстрілу Віталій Миколайович отримав несумісні з життям поранення.

5 липня нашому мужньому захиснику виповнилося б 44 роки.

В ці скорботні дні висловлюємо щирі співчуття матері загиблого воїна Марії Миколаївні, яка народила восьмеро дітей і має почесне звання «Мати-героїня». На цій клятій війні жінка втратила єдине надійне чоловіче плече – сина Віталія – він був найстаршим у багатодітній родині. Ще один син Анатолій – наймолодший в сім’ї – вже більше року вважається зниклим безвісти після ракетного обстрілу казарми у Миколаївській області.

Затишанська селищна рада співчуває також шістьом рідним сестрам загиблого воїна, вже дорослій дочці та двом синам, всім рідним, близьким, друзям та односельцям. І хоч Віталій Миколайович вже давно проживав у місті Подільську, жителі села Торосове згадують його як надзвичайно добру, щиру і працьовиту людину. Саме таким він залишиться і в нашій пам’яті. Вічна слава Захиснику України!

Прощання з Віталієм відбулося в селі Торосове 18 травня.  

Біля батьківського дому зібралося чимало людей. Гори живих квітів на закритій труні, десятки вінків свідчили про те, що чоловіка знали і поважали в селі. Односельці говорили про нього лише добрі слова: був добрим, роботящим, дбайливим, щедрим… Таким і залишиться у людській пам’яті.

Після заупокійної служби, яку здійснив настоятель Затишанського храму отець Сергій, жалобна процесія рушила до кладовища. Плач рідних та близьких холодив душі. Серце рвалося на шматки від невимовного болю. Адже трагедія родин загиблих воїнів – це трагедія для всієї громади. Обездолені жінки, осиротілі діти… В їх очах – вічна скорбота і величезна душевна рана на все життя.

На цвинтарі в Торосовому зявилася ще одна могила з Прапором України. Трикратний прощальний салют сповістив про те, що тут похований український захисник.

Сумно від того, що Небесне військо поповнюють найкращі сини українського народу. Вони безстрашно стали на захист рідної держави і віддали за неї своє життя. Ми маємо пам’ятати про це вічно.

 

 

 

Фото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без опису Фото без опису

Фото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь