БУВ ДОБРИМ, РОБОТЯЩИМ, ДБАЙЛИВИМ…
Сьогоднішній теплий і сонячний День вишиванки позначився сумом і тугою для Затишанської громади – ми провели в останню дорогу відважного захисника Віталія Миколайовича Пую, який загинув у бою за Україну. Він віддав своє молоде життя, щоб ми жили під мирним небом, радісно зустрічали світанки і більше ніколи не чули гуркіт ракет. Віримо, що зовсім скоро так і буде. Шкода лише, що великою ціною.
Біля батьківського дому в селі Торосове відбулося багатолюдне прощання з Віталієм. Гори живих квітів на закритій труні, десятки вінків свідчили про те, що чоловіка знали і поважали в селі. Односельці говорили про нього лише добрі слова: був добрим, роботящим, дбайливим, щедрим… Таким і залишиться у людській пам’яті.
Після заупокійної служби, яку здійснив настоятель Затишанського храму отець Сергій, жалобна процесія рушила до кладовища. Плач рідних та близьких холодив душі. Серце рвалося на шматки від невимовного болю. Адже трагедія родин загиблих воїнів – це трагедія для всієї громади. Обездолені жінки, осиротілі діти… В їх очах – вічна скорбота і величезна душевна рана на все життя.
На цвинтарі в Торосовому з’явилася ще одна могила з Прапором України. Трикратний прощальний салют сповістив про те, що тут похований український захисник.
Сумно від того, що Небесне військо поповнюють найкращі сини українського народу. Вони безстрашно стали на захист рідної держави і віддали за неї своє життя. Ми маємо пам’ятати про це вічно.
