ХАЙ ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ БУДЕ НА ЗЕМЛІ
Чергова зранена сім’я.
Знову заплакана матір біля могили свого сина.
Знову овдовіла дружина, осиротілі діти, котрі втратили батька, якого їм ніхто ніколи не замінить.
Знову сльози рідних сестер і брата, які пам’ятають свою кровиночку з раннього дитинства…
Знову, здається, усе Затишшя зібралось разом в одному місці. На жаль, знову з трагічної причини – щоб провести в останню дорогу загиблого на війні українського воїна Олександра Сергійовича Чайковського.
Він пішов захищати Україну наприкінці минулого року і після військових навчань був направлений до Донецької області. 22 квітня відбувся його останній бій, де Сашко поклав своє молоде життя.
29 квітня кортеж із загиблим захисником зустрічали коридором шани, стоячи на колінах. Перед автомобілем з домовиною лягли квіти. Воїна проводжали в останню дорогу всім селищем. Серед багаточисельного люду була і молодь, і люди літнього віку.
Вже на кладовищі прощальну промову виголосили представники військового комісаріату та Затишанської громади.
Важко було бачити згорьовану родину, сльози і розпач близьких, друзів, побратимів. Щирі співчуття рідним, розділяємо ваш біль та схиляємо голову в глибокій скорботі. Вічний спокій душі та слава воїну, який став на захист Батьківщини! Пам’ять про Олександра Чайковського житиме вічно!
