A A A K K K
для людей із порушенням зору
Затишанська громада
Одеська область, Роздільнянський район

ЛЮБИТИ БДЖІЛ НАВЧИВ ДІДУСЬ

Дата: 19.08.2021 14:29
Кількість переглядів: 819

У Затишанській територіальній громаді є чимало людей, які не уявляють свого життя без пасіки. Для них це не лише заробіток, а й захоплююче хобі, заняття для душі, що приносить одне задоволення.

Серед таких фанатів – 33-річний Сергій Володимирович Сіліщан із селища Затишшя. З раннього дитинства любов до бджіл йому прищепив дідусь Трохим Микитович Ткаченко (нині покійний). Саме з ним Сергій пізнав ази роботи на пасіці і усвідомив, що лише маючи велике бажання трудитися – можна досягти успіху в обраній справі.

– Мої найприємніші дитячі спогади та емоції – це дідусева пасіка, – розповідає С. Сіліщан. – Скільки себе пам’ятаю, я був завжди поруч і дідусь терпляче пояснював усі нюанси бджільництва, показував як працюють ті чи інші методи на практиці. Дід дав мені міцну основу знань, прищепив любов до цих смугастих трудівниць, тож і донині я йому вдячний за тепло серця і таку захоплюючу науку.

Після закінчення Затишанської школи Сергій Володимирович вступив до Одеського технікуму залізничного транспорту. За 4 роки перебування у місті він настільки не злюбив оту щоденну метушню, що раз і назавжди вирішив: рідне Затишшя – це найулюбленіше місце для життя. На той час хлопець вже працював на Одеській залізниці і одного дня просто перевівся на роботу до Затишшя.

Тут на Сергія чекали 14 дідусевих вуликів – Трохим Микитович вже відійшов у небуття і біля його будинку залишилася невеличка пасіка. Поєднуючи з основною роботою на залізниці, на ній з 2009 року і став господарювати молодий бджоляр. Сьогодні у Сергія вже 150 вуликів і він один з найдосвідченіших пасічників у Затишші.

– Маючи основні знання у бджільництві, у наш час не отримувати нової інформації – це справа вибору кожної людини, – говорить С.Сіліщан. – Адже нині є чимало спеціалізованої літератури, відеолекцій в інтернеті, де можна почерпнути сучасні знання щодо роботи на пасіці. Тим паче, що на старих методах далеко не поїдеш – щоразу з’являються нові хвороби бджіл, виникають нові проблеми у взаємовідносинах з аграріями, тож треба бути у курсі справ, постійно вчитися і застосовувати сучасні знання на практиці.

Сергій Володимирович Сіліщан – один з небайдужих пасічників у колишньому Захарівському районі. Він не боїться порушувати існуючі проблеми своїх колег і братися за їх вирішення. Саме через таку життєву позицію декілька років тому його обрали головою районної спілки бджолярів. Періодичні зібрання у колі однодумців дають можливість обговорювати спільні труднощі та знаходити методи плідних взаємовідносин із сільгоспвиробниками.

– Я відверто вважаю, що пасічники й аграрії мають бути справжніми друзями, а не стояти по різні сторони барикад, – зауважує Сергій Сіліщан. – В останні роки між нами виникає справді багато непорозумінь, бо чимало сільгоспвиробників обробляють посіви забороненими препаратами, що призводить до загибелі бджіл. Але я все ж таки впевнений, що розумних, поміркованих і далекоглядних землеробів у нашій громаді більше, чимало з них розуміють важливість пасік у справі вирощування зернових культур, тож прикрих інцидентів не буде. Тим паче, що на захист бджолярів стає і законодавство – якщо раніше штраф за потраву становив лише 140 гривень, то з прийняттям нового закону покарання буде більш відчутним. Поживемо – побачимо. А поки що мені дуже хочеться, аби всі працювали чесно і добросовісно, з відповідальністю не лише перед законом, а й перед своєю совістю. Ось тоді все в нас буде добре! Зі святом, шановні колеги-бджолярі! Смачного всім меду, здорових бджолосімей, добра і достатку в родинах!

          


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь