Маю думку: як у світі та в Україні проводять е-консультації та для чого вони потрібні
Е-демократія сприяє залученню широкого кола людей, особливо молоді та людей з вразливих груп. Одним з її інструментів є електронні консультації.
Одним із інструментів електронної демократії є електронні консультації. Це електронний спосіб збору даних щодо думок громадян про ті чи інші питання місцевої або державної політики. Власне, це збирання поглядів представників суспільства про важливі проблеми, але при цьому влада може як врахувати ці позиції, так і просто взяти до відома.
У світі існують різні форми е-консультацій: формальні та неформальні, регульовані та нерегульовані державою. У процесі е-консультацій можуть залучатися та збиратися різні погляди громадян, які, не виходячи з дому, мають змогу в такий простий спосіб як висловити свою думку з приводу якогось питання, так і запропонувати свій варіант його вирішення.
Механізм проведення електронних консультацій
В Україні проведення е-консультацій регулюється пп. 16, 17 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого відповідною Постановою Кабміну від 3 листопада 2010 року. Втім, попри те, що цьому документу вже дев’ятий рік, такі консультації ще й досі рідкість у нашій країні.
Для проведення електронних консультацій орган виконавчої влади має створити спеціальну підрубрику «Електронні консультації» у рубриці «Консультації з громадськістю» на своєму сайті. Для консультацій також може використовуватись урядовий веб-сайт «Громадянське суспільство і влада».
Крім того, 8 листопада 2017 року Кабмін ухвалив Концепцію розвитку електронної демократії в Україні та план заходів щодо її реалізації. Згідно з цим документом, електронні консультації – це форма публічних консультацій, що передбачає, зокрема, оприлюднення проектів актів органів державної влади або питань, що потребують вирішення, для отримання пропозицій та зауважень.
У плані заходів на 2017-2018 роки, зокрема, зазначається популяризація електронної демократії, формування знань і навичок користування її інструментами з урахуванням доступності інформації для осіб з інвалідністю, зокрема із сенсорними порушеннями (в тому числі слуху та зору), а також поширення практики використання інструментів електронного голосування та забезпечення розвитку та удосконалення електронної демократії на загальнодержавному та місцевому рівні. Відповідальними за реалізацію цих заходів визначили Державне агентство з питань електронного урядування, Мін’юст та інші органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування. Зокрема, на місцеву владу покладають поширення інструменту електронних консультацій. Щоправда, реалізація цього завдання відбувається лише «за згодою» органів місцевої влади, а не є обов’язковою умовою їх функціонування.
Втім, порядок проведення е-консультацій нескладний. Орган влади має оприлюднити повідомлення про проведення консультацій, яке містить:
- назву органу влади;
- назву акту та стислий зміст пропозиції;
- соціальні групи та зацікавлені сторони, на які поширюється дія рішення;
- можливі наслідки проведення в життя рішення для різних соціальних груп та зацікавлених сторін;
- електронну адресу та строки подання пропозицій;
- номер телефону, за яким проводяться консультації;
- дані про відповідальну особу органу влади;
- строк і спосіб оприлюднення результатів обговорення.
Після цього триває збір пропозицій і зауважень, отримана інформація обробляється та оприлюднюється на офіційному ресурсі.
Як «у них»?
Публічні е-консультації систематично запускаються Європейською Комісією і вони є відкритими для всіх, хто цікавиться відповідною проблематикою. Ознайомитися з ними можна на відповідному ресурсі. Наприклад, у 2017 році комітет із правових питань Європейського Парламенту вирішив провести публічну е-консультацію стосовно майбутнього робототехніки та штучного інтелекту. Публічна консультація включала дві окремі анкети, адаптовані для кожної з аудиторій: одна для широкої публіки (15 питань) та друга для спеціалістів у даній сфері, яка складалася з 17 загальних та 47 додаткових питань. Е-консультація містила комбінацію питань з варіантами вибору відповіді та відкритими запитаннями, щоб зацікавлені сторони були вільними у наданні своїх пропозицій. У е-консультуванні взяли участь майже 300 респондентів, найактивніші були з Німеччини (85), Франції (35) та Іспанії (28). Вік переважної більшості респондентів становив 25 - 54 роки (78%). Загалом респонденти, відповідно до результатів е-консультації, позитивно ставляться до робототехніки та штучного інтелекту. 79% респондентів заявили про позитивне або дуже позитивне ставлення до робототехніки, тоді як лише 3% ставляться до неї негативно чи дуже негативно. Серед недоліків учасники е-консультування назвали такі: важко або занадто рано регулювати ці новітні технології; регулювання шкодитиме конкурентоспроможності; скептицизм стосовно будь-якого регулювання та наявність необхідності обмеження загальних принципів.
Загалом же лідерами серед європейських країн із впровадження е-консультацій є Велика Британія, Нідерланди, Франція, Іспанія та Італія.
